Голокост: не забудемо злочин проти людяності!
«Пам'ять про Голокост потрібна для того, щоб наші діти ніколи не були жертвами, палачами і байдужими спостерігачами» - І.Бауер
Сьогодні, 27 січня, у світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Все світове співтовариство вшановує пам’ять невинних людей, знищених лише за факт їх приналежності до єврейської та ромської національностей. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року.
Генеральна асамблея ООН ухвалила 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…».
27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.
Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.
Голокост з грецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост - систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної належності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
Це одна із наймасштабніших трагедій в історії людства, яка змушує замислитись над цінністю життя, свободи та миру.
Жертвами Голокосту на українських землях стали мільйони вбитих за етнічною, расовою та релігійною ознаками. Українці завжди пам’ятатимуть найстрашніший злочин нацизму, згадуючи Освенцим, Варшавське гетто, Бабин Яр та інші місця загибелі жертв Голокосту.
Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв були вбиті впродовж Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона - на території колишнього Радянського Союзу.
У День скорботи та пам’яті ми схиляємо голови перед тими, чиї життя забрали страшні події тих часів та згадуємо українців, які всіма способами намагалися їм допомогти, і нерідко платили за це своїм життям. Пам’ять про невинно убієнних за ознаками етнічної, расової, релігійної приналежності демонструє рішучість міжнародної спільноти ніколи більше не допустити повторення страшних злочинів, спричинених ксенофобією, расизмом, тоталітарними ідеологіями.
Висловлюємо слова співчуття рідним і близьким усіх невинно загиблих, схиляємо голови перед тими, хто, ризикуючи власним життям, рятував в’язнів нацистських концтаборів, та дякуємо захисникам, які обороняють людські життя.
Уроки Голокосту мають бути глибоко усвідомлені людством.
Ніколи більше, адже ніщо неможе бути вищим за право людини на життя!
Вічна пам’ять безневинно загиблим!
