Жива історія села - це про неї: з 90-річним ювілеєм привітали жительку села Вінницькі Хутори

09.04.19

08 квітня 2019 року 90-річний ювілей відзначала знана і шанована людина, уроженка села Вінницькі Хутори - Олена Юріївна Шаповал. На свято з вітаннями та подарунками завітали голова Вінницької районної ради Сергій Сітарський, голова районної ветеранської організації Петро Василинич, очільник Вінницько-Хутірської громади Валерій Кравченко, працівники сільської ради, голова Вінницько-Хутірської первинної організації ветеранів Юрій Жупанік, подруги-колеги, учні та сусіди.

Вітаючи іменинницю, голова районної ради Сергій Сітарський побажав міцного здоров’я, миру та сімейного благополуччя: «Дуже приємно, що у нас є така традиція вітати з ювілейними датами довгожителів району. І сьогодні ми завітали до легендарної людини, до легендарної родини, яку знають і поважають всі односельці. Тож бажаю Вам і Вашій родині здоров’я, благополуччя, миру, достатку, шани і поваги від людей. Щоб в колі люблячої родини та друзів зустріли ще й столітній ювілей». Почесні гості, віншуючи іменинницю, бажали довгих років життя, міцного здоров’я, родинного затишку та радощів від дітей, онуків та правнуків. Висловлювали слова вдячності і поваги за те, що терпляче несла важкий хрест життєвих випробувань, покладаючись на Господа, власні сили і добрих людей. Гості побажали ще багато світлих днів і щасливих років, міцного здоров’я та наснаги, дякували за мудрість, активність, щирість та добре серце. Окрім приємних та гарних слів презентували грамоту районної ради, районної державної адміністрації та районної організації ветеранів та грошову винагороду. Запашні квіти та подарунки вручив Вінницько-Хутірський сільський голова, друзі та сусіди.

Олена Юріївна дуже чекала на цей день, готувалась заздалегідь в очікуванні гостей. Хочеться зазначити, що її можна назвати живою історією села, адже ювілярша народилась в селі Вінницькі Хутори в багатодітній родині, все життя прожила і пропрацювала в рідному селі, ставши не лише частиною його історії, а й активним учасником подій, пов’язаних з його розвитком. На жаль, на долю випало багато випробувань: голодомори, Друга світова війна, післявоєнні роки. Але це не зламало сильний дух Олени Шаповал. Вона присвятила своє життя одній з найважливіших професій - вчитель. Цій справі вона віддала майже сорок років життя: працювала вчителем фізики та математики, вела класне керівництво, була контролером в заочній школі, а після виходу на пенсію працювала ще вчителем праці. Лише хвороба чоловіка змусила залишити роботу в школі. Виховуючи покоління за поколінням, Олена Юріївна заслужила великий авторитет як серед колег, так і серед учнів, оскільки вкладала в них не тільки знання, а свою душу, серце. Скільки випускників сьогодні вдячні своїй вчительці, навіть важко оцінити. Здається, вона вже давно не працює, але і сьогодні, щодня до неї поділитись новинами, запитати пораду та поспілкуватись про життя заходять друзі, учні, колеги, сусіди. Викладання в школі - далеко не все, чим займалась шановна іменинниця. Протягом 18 років була депутатом сільської ради, очолювала групу народного контролю, приймала активну участь в усіх подіях рідного села. Але попри такий активний спосіб життя, на першому місці завжди була родина. Разом з чоловіком Іваном Прокоповичем Шаповалом виховали двох чудових дітей - дочку та сина, які подарували їм трьох онуків. На жаль, чоловіка вже поряд немає. І сьогодні Олена Юріївна дарує свою любов, увагу та ніжність, ділиться своїм життєвим досвідом не тільки з онуками, а  й з правнуками, яких в прабабусі аж шестеро. Два роки тому, на долю всієї родини випало ще одне важке випробування: під час терористичного акту загинув онук Максим Шаповал - генерал-майор, керівник спеціального резерву Головного управління розвідки Міністерства оборони, якому посмертно присвоєно звання Героя України та його родині вручено орден «Золота зірка» за мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності та безпеки держави, самовіддане служіння українському народу. За ініціативи Олени Юріївни на її будинку встановлено меморіальну дошку її онуку Максиму Шаповалу. Також меморіальні дошки встановлено на фасаді школи №15 м. Вінниці, де він навчався, на фасаді будинку в Києві, де він проживав, а також його ім’ям названу одну з київських вулиць та в майбутньому планується перейменувати в пам’ять про героя і одну з вулиць села Вінницькі Хутори.

Можна ще багато говорити про цю сильну жінку, яка пропри всі випробування долі, залишилась веселою, життєрадісною, готовою й надалі дарувати свою любов, ділитися мудрістю з родиною та друзями.

Олена Юріївна, в свою чергу, дякувала гостям за тепло і увагу. З її слів стало зрозуміло, що для довгожителів не досить важливі дорогоцінні подарунки, як увага від місцевого та районного керівництва. Так, вони відчувають себе не забутими людьми, котрі зробили чимало корисних справ для свого рідного краю.

Фотозвіт:

Повернутись
Голова районної ради
Сітарський Сергій Миколайович

Зараз немає петицій на які триває збір підписів

Переглянути всі петиції »

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація