У цієї жінки в добі 25 годин: інтерв'ю з депутатом районної ради

04.06.19

Весела, енергійна, життєрадісна, депутат Вінницької районної ради, активний громадський діяч, керівник двох танцювальних гуртків, - це все про Лілію Гаврилюк із Агрономічного. Танець та робота із дітьми пройшли крізь усе життя. Декілька років тому зайнялась ще й депутатською діяльністю, намагаючись привернути увагу районного керівництва до проблем Агрономічного, що, до речі, у неї непогано виходить. Тож у рамках висвітлення діяльності депутатів Вінницької районної ради 7 скликання пропонуємо ознайомитись із роботою Лілії Гаврилюк.

- Розкажіть про свою депутатську діяльність, чому вирішили балотуватись?

- Я завжди мала активну життєву позицію та брала участь у житті громади. Завжди маю власну точку зору на події що відбуваються як в державі, так і в районі. Тож мені запропонували взяти участь у виборах, як виявилось, спроба стала успішною, мене підтримало багато односельчан та довірили мені представляти інтереси Агрономічного у Вінницькій районній раді. Позаяк людина я відповідальна, тож і тут намагаюсь виконувати свої обов’язки сумлінно. Відвідую усі засідання постійної комісії, до складу якої вхожу (з питань будівництва, енергозбереження, комунальної власності, благоустрою та транспортного забезпечення) та сесій, на яких відстоюю інтереси своєї громади. За мою депутатську каденцію вдалось вирішити проблему, яка турбувала багато років усіх школярів та їх батьків – заміна системи опалення та даху в Агрономічненській СЗШ І-ІІІ ст. Я не кажу, що це лише моя заслуга, і дякую депутатам та владі району, які також цьому сприяли.

Також мені вдалось привернути увагу до проблем із костюмами у наших колективах «Сонечко» та «Мрія», адже раніше було дуже важко забезпечити ними дітей, народний танець вимагає відповідного вбрання. Позаяк заняття у нас безкоштовні, то костюми купували переважно за батьківський рахунок. Проте, під час своєї депутатської діяльності, мені вдалось звернути увагу районної влади на нестачу костюмів. Тож декілька разів були виділені кошти із бюджету, і ми змогли поповнити та оновити костюмний та взуттєвий фонд. Найближчим часом знову очікуємо кошти, що буде виділено із бюджету аби докупити костюми. Адже ми постійно ставимо нові постановки, це танці із різних регіонів нашої держави, що потребують нового сценічного вбрання. Також мої вихованці часто беруть участь у різноманітних концертах, захищаючи честь Вінницького району та гідно представляють його на рівні області та держави.

Також нещодавно вдалось отримати фінансування із бюджету для оплати проїзду до Миколаєва, де мої вихованці з обох колективів брали участь у всеукраїнському конкурсі.

Намагаюсь аби на кожній сесії, під час якої виділяються кошти громадам, обов’язково відстояти інтереси Агрономічного.

Також маю добру співпрацю та порозуміння із місцевою владою, зокрема сільським головою Олегом Шулікіним. Тож спільними зусиллями намагаюсь вирішувати проблемні питання нашої громади як у районній раді, так і тут, на місці.

Намагаюсь допомогти якнайбільшій кількості людей, використовуючи кошти депутатського фонду, який «спустошую» чи не найперша у райраді.

- Чи плануєте балотуватись під час наступних виборів?

- Поки що остаточно не вирішила, але маючи таку добру співпрацю із керівництвом та підтримку від односельчанам, можливо все.

- Розкажіть, чому саме танець став справою Вашого життя?

- Скільки я себе пам’ятаю, завжди була у нашому Агрономічненському клубі, адже тато працював тут кіномеханіком, тож іншого місця роботи собі не уявляла. Під час навчання відвідувала різні танцювальні гуртки. А після закінчення школи мала тверде переконання вступати до Тульчинського училища культури, яке закінчила із відзнакою. Після цього повернулась до рідного Агрономічного аби розпочати свій трудовий шлях у сільському клубі. Із дев’ятнадцяти років викладаю хореографію дітям.

Наразі, займаюсь із хлопчиками та дівчатками українським народним танцем у двох гуртках - зразковому танцювальному колективі народного танцю «Сонечко» Агрономічненського будинку культури та ансамбль танцю «Мрія» КЗ «Вінницького районного будинку дитячої та юнацької творчості» Вінницької районної ради. Загалом мої заняття відвідують 120 дітей із Агрономічного та Бохоників. Нещодавньою новацією став колектив мам, які також виявили бажання танцювати (найстаршій учасниці 54 роки), і я із задоволенням його підтримала. Ми вже навіть мали виступ на районному святі. Тож танцюю я із ранку й до дев’ятої вечора.

Звання зразкового колективу, яке потрібно постійно підтверджувати, вимагає від нас певного рівня виконавчої майстерності, тож туди потрапляють найкращі та найздібніші дітки, у «Мрії» ж танцюють усі бажаючі. Хоча у нас немає напівмир, якщо ми їдемо на фестивалі або конкурси, то обидва колективи показують гарний рівень та здобувають призові місця на обласних, всеукраїнських та міжнародних творчих змаганнях. Ми дуже багато із дітьми їздимо по Україні та за кордон (Болгарія, Румунія, Польща, Туреччина). Їм це дуже подобається, усі хочуть подорожувати, тож займаються старанно.

- Повідайте про найзнаковіші досягнення Ваших колективів.

- Звання зразкового колективу «Сонечко» отримав ще 1997 року. Відтоді тримаємо планку, підтверджуючи статус. Також пишаюся тим, що вже сім років поспіль нас запрошують до участі у Міжнародному фестивалі народної хореографії «Барвінкове кружало», що відбувається у Вінниці, на якому потрібно продемонструвати високий рівень хореографічної майстерності. Радію з того, що мої вихованці із цим справляються «навідмінно». Три рази колектив «Сонечко» відвідував Міжнародний конкурс у Болгарії, як результат – ІІ, І місце та Гран-прі.

Ось днями повернулись із Миколаєва, де брали участь обома колективами у конкурсі «Миколаївські зорі», вибороли серед ста гуртів - два других місця.

За роки існування колективів призів та нагород назбиралось дуже багато, але нам є до чого рухатись і мої вихованці це бачуть, беручи участь у різноманітних конкурсах. Тож розуміють, що лише щоденна праця над собою допоможе досягати подальших успіхів.

- Існує думка, що діти, які займаються танцями або спортом, активніші та легше себе знаходять у дорослому житті.

- Повністю погоджуюсь, сцена додає дітям впевненості, колектив навчає спілкуванню між однолітками, спільні поїздки навчають самостійності та самоорганізації. Усі ці якості обов’язково стануть у нагоді в дорослому житті. До речі, про спілкування: сучасні діти повністю залежні від гаджетів, вони звикли до спілкування у соцмережах, а наживо не завжди знаходять спільну мову. Тож я вирішила під час останньої поїздки до Миколаєва, провести два дні без телефонів. Спочатку діти були обурені, не могли у вільний час знайти собі справу, але потім, коли вони згадали про спільні ігри та дружне спілкування, час промайнув миттєво. Тож намагаюсь виховувати у дітей найкращі якості, які допоможуть успішно рухатись по життю.

- Що у Вашій діяльності приносить найбільше задоволення?

- Мета моєї щоденної праці - це палаючі від задоволення танцем очі вихованців. Не завжди вдається цього досягнути, але я працюю над цим і це моя найбільша нагорода.

 

За матеріалами Вінницької 
регіональної газети "Подільська зоря" 

Фотозвіт:

Повернутись
Голова районної ради
Сітарський Сергій Миколайович

Зараз немає петицій на які триває збір підписів

Переглянути всі петиції »

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація