Ціна на землю має бути ринковою

12.12.19

Відомий у краї аграрій, голова ради сільськогосподарських виробників Вінницького району Олег Миколайович Бабійчук є депутатом Вінницької районної ради вже третю каденцію. Свого часу він очолював постійну комісію з питань регулювання земельних ресурсів, агропромислового розвитку, раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища, до складу якої входить й нині. Задля того,

аби мати такий високий рейтинг довіри жителів Стадницької громади зроблено ним було чимало.

- А що конкретно, пане Олеже?

- Ну, по перше, «вибивав» гроші з районного бюджету на вирішення нагальних потреб села, як то ремонт школи, Будинку культури тощо. Люди зверталися до мене по допомогу й я робив, що міг. Утім я ніде нічого не записував, не фіксував, мені ця статистика нецікава. Краще запитайте про мою депутатську діяльність в людей.

І ми запитали.

- Олег Миколайович Бабійчук представляє нашу територіальну громаду в Вінницькій районній раді вже третє скликання. Людина відповідальна, завжди йде на зустріч людям у вирішенні їх життєвих проблем,- каже Стадницький сільський голова Владислав Володимирович Яклюшин. - Лобіює інтереси нашого поселення у районній раді, зокрема щодо фінансування, в тому числі, в межах міжбюджетних трансфертів на проведення капітальних видатків, закупівлю рухомих й нерухомих основних засобів.

Також сприяв, як депутат - наданням спецтехніки, як підприємець - у ремонті фасаду нашої школи.

Враховуючи мою думку, постійно надає матеріальну допомогу представникам пільгових категорій населення та на лікування, придбання медикаментів та ін.

За рахунок коштів очолюваного ним підприємства було реконструйовано розташований в центрі села монумент загиблим під час бойових дій у Другій світовій війні воїнам-стадничанам. Бере активну участь в усіх заходах, що відбуваються в громаді. До Дня Перемоги надає фінансову допомогу ветеранам. Сприяв у придбанні оргтехніки. До нещодавно відкритої спортивної зали найперші тренажери було придбано саме Олегом Миколайовичем.

І це лишень невеличка дещиця зробленого ним для Стадниці й стадничан.

Ми із нашим депутатом тісно й плідно співпрацюємо, адже мета в нас одна – покращення життя людей.

О.М.Бабійчук обранець активний, ініціативний, авторитетний, до його думки дослухалися й дослухаються не лишень колеги-депутати, а й керівники району.

- Олеже Миколайовичу, Ви очолюєте районну раду сільськогосподарських виробників, що це власне за утворення, чим воно займається?

- В усьому світі, аби вижити, невеликі фермерські господарства об’єднуються в кооперативи. І рада сільгоспвиробників, це саме той кооператив, де аграрії нашого краю мали б об’єднатися й робити спільну справу. Я декілька разів намагався зібрати їх усіх разом, але марно. Адже в нас кожен розумний, говорить одне, а робить зовсім інше. Втім, наразі собівартість аграрного виробництва піднялася й тих заробітків, що були, вже немає. Тож люди потихеньку будуть думати. Або банкрутувати й продавати те майно, що в них є, або об’єднуватися в кооперативи й працювати як увесь цивілізований світ.

- Ваша позиція, як аграрія з багаторічним, в тому числі й міжнародним досвідом, стосовно продажу землі сільськогосподарського призначення?

- Якщо людині держава дала свідоцтво, й вона є власником землі, я не розумію як можна їй заборонити щось із нею робити. Коли ви хочете продати, наприклад, автомобіль чи будинок, а держава вам цього не дозволяє, або регламентує певну граничну ціну, то це як називається. Ось у країнах Європи, США, Канаді, та й колишніх республіках СРСР Молдові, Росії земля сільськогосподарського призначення продається, й що ці держави кудись зникли.

Звісно, багатьом аграріям нинішня ситуація вигідна, адже вони платять невелику суму за пай й нічого не потрібно викупляти. Якщо ж держава хоче, щоб ця земля перебувала в її власності, то нехай викуповує, але за ринковою ціною.

Що ж до іноземців, то саме ці компанії, маючи на озброєнні найсучасніші технології й техніку працюють найефективніше. В них в царині розвитку аграрної індустрії задіяно потужні науково-дослідні інститути. Відтак, у Німеччині та Франції збирають по 80 центнерів збіжжя на круг, а у нас – 43. Нині, завдяки технологіям, навіть на камені й піску можна виростити будь-яку продукцію.

До того ж чи буде німець бігати попід хати, щоб купити 2 га землі, скажімо за тисячу доларів, ні, це скоріше зробить місцевий фермер, а потім вигідно, втричі дорожче продасть одним масивом із іншою землею іноземцеві. Хоча, чим більше на ринку гравців, тим це вигідніше для продавця. Якщо закордонна компанія працює в Україні 10-15 років, вклала сюди інвестиції, хто її вижене з вітчизняного ринку. Це ж буде міжнародний скандал.

Є й іще один нюанс. У багатьох сільгоспвиробників підписано договори оренди на 5- 10 років, відтак навіть, коли людина придбає пай, вона отримуватиме протягом цього періоду, відповідно до закону, 3% плати за землю, водночас податок її доведеться сплачувати сповна. Приміром у Росії кілька років тому москвичі скупили 95% угідь, а нині не можуть продати їх навіть за половину вартості.

На мою думку, продаж землі потрібно було дозволити ще коли розпочалось розпаювання, нині ж на аграріїв знову очікує колотнеча за межі, що відкине галузь на 2-3 роки назад.

Загалом же землю продадуть 10-15% людей, й на жаль, ці гроші підуть в основному на лікування.

До речі, вважаю, що в Україні, особливо на селі, давно вже потрібно запровадити страхову медицину. Тому що ніде в світі, вони скрізь дорогі, люди не купують за власні гроші медикаменти, бо це неможливо. Натомість сплачують щомісяця страховку, а коли звертаються до закладу охорони здоров’я, вона покриває й вартість медикаментів, й послуги лікаря тощо.

 

За матеріалами Вінницької регіональної газети "Подільська зоря"
підготовленими в рамках висвітлення діяльності депутатів Вінницької районної ради

Фотозвіт:

Повернутись
Голова районної ради
Сітарський Сергій Миколайович

Зараз немає петицій на які триває збір підписів

Переглянути всі петиції »

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація