«Більше півстоліття сіяла зернину знань: вчительку від Бога в селі Михайлівка вітали з 95-річним ювілеєм»

03.12.19

Днями, а саме, 30 листопада, свій славний 95-й ювілей мудрості та багатого життєвого досвіду відзначила знана і поважна на все село Михайлівка людина – Савчук Віра Автономівна. Не зважаючи на такий поважний вік, ювілярка зберегла ясність пам’яті та мудрість, усміхнена і привітна, вражає своєю бадьорістю, щирістю та добротою.

У гостинну оселю привітати ювілярку завітали голова Вінницької районної ради Сергій Сітарський, голова районної ветеранської організації Петро Василинич, в.о. Гуменського сільського голови Надія Кадірата представник первинної ветеранської організації Гуменської сільської ради Іван Бойко. Такий почесний ювілей  - свято не тільки для родини, а для всього села, адже ювілярка майже півстоліття працювала вчителькою початкових класів і за цей час виховала не одне покоління та заклала перші зернини для дорослого життя. Тому, разом з почесними гостями на вітання до іменинниці завітала її учениця - директор Гуменського сільського Будинку культури Антоніна Присяжнюк разом із завідуючим Михайлівським сільським клубом Ігорем Мельничуком та місцевий аматор Сергій Мельничук. Багато приємних слів пролунало на адресу Віри Автономівни, після чого привітали ювілярку музичними композиціями «Домик окнами в сад», «Вчителько моя», «Бажаємо добра». І як приємно було дивитись на цю тендітну жінку, яку наче не торкнулись роки, і вона, посміхаючись, насолоджувалась піснями, танцювала та раділа гостям.

Сталось багато подій, відбулись кардинальні зміни в суспільстві, народилось і виросло не одне покоління, а вона, гідно витримавши всі виклики долі, продовжує радіти життю, ділитись своїм життєвим досвідом та позитивом.  

На поважних гостей іменинниця очікувала, тому радо зустрічала, запрошуючи до привітної оселі. Гості щиро віншували шановну ювіляршу з Днем народження, висловлюючи свою вдячність за важкі роки життя, тяжку праця, складні випробування, які не побороли в ній почуття оптимізму, відповідальності і віри в щасливе майбутнє. Окрім приємних та гарних слів презентували грамоту районної ради, районної державної адміністрації та районної організації ветеранів, квіти та грошову винагороду. Солодкі подарунки та грошову винагороду отримала Віра Автономівна від сільської ради.

Голова районної ради Сергій Сітарський, вітаючи ювіляршу щирими  побажаннями, зазначив: «Вітаю Вас, шановна Віра Автономівна, з таким почесним ювілеєм. Сьогодні можна сказати, що це подвиг, адже Ви - жива легенда села. Довгожителі - це історія нашого краю з життєвою мудрістю, багатим досвідом, незламними рисами характеру в часи воєнного лихоліття та труднощів післявоєнної відбудови. Дякую за невтомну працю, стійкість, мудрість, за те, що віддавали часточку своєї душі і серця своїм учням заради кращого життя, виховуючи чесних та порядних людей. Дивлячись на Вас, заряджаєшся позитивом та енергією, і розумієш, що потрібно жити, творити, працювати. Бажаю, щоб кожен день для Вас був сповнений гарними новинами, любов’ю та турботою близьких. Будьте сповнені здоров’ям на довгі роки. Бадьорості Вам, активності, і щоб в такому ж здравії відсвяткували своє століття».

Життєвий шлях Віри Автономівни  непростий, тернистий, як і у всіх тих, хто пройшов через голодомори, лихоліття війни та важкі часи післявоєнної відбудови. Віра Автономівна народилась в селі Обідне Немирівського району, в заможній багатодітній родині: вона була десятою дочкою. Розпочала навчання в школі в селі Обідне, а закінчувала вже школу після війни в селі Головеньки. Страшні та важкі роки війни... Її сестру-близнючку вивезли на роботи в Німеччину, а їй вдалось врятуватись. Під час війни переховувалась у родичів. Наступили повоєнні роки. По завершенню Немирівського педучилища була направлена на роботу в Михайлівську початкову школу, де 47 років дарувала дітям свою любов, ніжність та турботу. В селі на неї кажуть «Вчителька від Бога»: Віра Автономівна вчила не тільки грамоти, а ще як стати чесними, порядними, шанувати свою родину та любити рідний край. Після виходу на пенсію вона ще п’ять років працювала вчителькою початкових класів Жабелівської початкової школи. Не дивлячись на роки, вона і досі, щороку, разом зі своє колежанкою Наталією Миколаївною, яка вже теж на заслуженому відпочинку, приходить на перший та останній дзвоники, аби привітати учнів, сказати напутнє слово та поділитись досвідом. Тут же в Михайлівці Віра Автономівна одружилась і разом з чоловіком Петром Савчуком виростила сина Володимира. На жаль, сьогодні поряд немає вже ні сестер, ні чоловіка, ні сина. Але попри всі ці важкі випробування, іменинниця зберегла в своєму серці оптимізм, любов, бадьорість та велику жагу до життя, якою ділиться з онуками та правнуками. Сьогодні, хоч і не живуть поряд, але оточують своєю любов’ю Віру Автономівну невістка, онук, онучка та трирічний правнучок.              

Розказавши про себе, ювілярка захотіла і почесним гостям зробити подарунок. Вона заспівала пісню «Ой, чий то конь стоїть...». Можна було заслухатись і не хотілось залишати свято. Енергія та блиск в очах не відпускали і заряджали позитивом.

Щиро хочеться побажати Вірі Автономівні та її родині відмінного здоров’я, безмежного щастя та безхмарного неба. Нехай подальший життєвий шлях буде легким і світлим, а всі труднощі залишаться позаду в історії, яку вона змогла гідно прожити.

Фотозвіт:

Повернутись
Голова районної ради
Сітарський Сергій Миколайович

Зараз немає петицій на які триває збір підписів

Переглянути всі петиції »

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація